Серебрякова Ангеліна Геннадіївна - сестра медична старша ЗДО № 231

Щодо профілактики гострих кишкових інфекцій.

Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно-гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

• Гострі кишкові інфекції — це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

• Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

• Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно-побутовим шляхом.

• Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок.

• Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їжею та у жодному разі не зберігати до наступного годування.

• Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звертати увагу на умови їх зберігання.

• Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

• Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вживати одразу та не зберігати до наступного годування.

• Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з них ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно вимити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.

• Готуючи їжу, варто пам’ятати, що сирі продукти, зокрема птиця, м’ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення — температура продукту під час оброблення має становити 100 °С. Заморожені м’ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

• Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

• Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилася частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими (при температурі приблизно 60 °С чи вище), або холодними (при температурі приблизно 10 °С чи нижче). Це вкрай важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4-5 годин або більше.

• Не варто водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло (температура вище 10 °С), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини.

• Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 100 °С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання (правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю).

• Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.

• Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.

• Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вони також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.

• Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

• Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.

Дитячі хвороби:

Свинка, або епідемічний паротит — гостре інфекційне захворювання вірусної природи, що вражає залози, найчастіше привушні і підщелепні, але інколи і статеві — яєчка і підшлункову залозу. Хвороба поширюється в результаті прямих контактів із зараженими, через слину або рідкі виділення дихальних шляхів. Свинка нерідко дає такі ускладнення, як втрата слуху, ураження серця, печінки і центральної нервової системи. Приблизно у кожної третьої особи, що перехворіла в дитинстві свинкою, після статевого дозрівання розвивається орхіт — запалення яєчок; зазвичай він не має наслідків, але в деяких випадках викликає безпліддя.

Симптоми свинки: на початку захворювання з'являються головний біль, поганий апетит, стомлюваність і жар. Через деякий час починається біль у вухах, що посилюється при жуванні. Привушні залози спухають з обох боків або з одного боку. Пухлина збільшується протягом декількох днів і зберігається приблизно 1 тижня.

Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, що викликається стрептококом. Симптоми скарлатини багато в чому збігаються з симптомами ангіни, тому точно встановити діагноз не завжди можливо і інфікована людина може стати рознощиком вірусу. Інфекція передається при розмові, кашлі, чхання повітряно-крапельним шляхом, а також через посуд, іграшки, книги. Хворий заразливий впродовж всього періоду захворювання, а також може бути бацилоносієм ще 1 місяць після хвороби. Той, хто переніс скарлатину зберігає до неї стійкий імунітет.

Симптоми скарлатини: температура підвищується до 39 - 40°С і вище. На початку хвороби, - сильний головний біль, часто — блювання, інколи марення і судоми. У горлі відчувається паління, ковтати важко. Опухають залози під нижньою щелепою, боляче відкривати рот. До кінця першого дня хвороби з'являється висип.

Рахіт — загальне захворювання всього організму з порушенням обміну речовин, в основному обміну кальцію і фосфору. Хворіють на рахіт переважно діти перших 2—3 років життя, але він може зустрічатися і в пізнішому віці, особливо в періоди посиленого зросту дитини. Основною причиною рахіту є нестача вітаміну D. Навіть легкі форми рахіту знижують опірність організму дитини, ведуть до частих простудних захворювань. Пневмонії у дітей, хворих рахітом, мають затяжну течію. Рахіт часто супроводжується дистрофією, анемією.

Симптоми рахіту: на ранніх стадіях захворювання дитина стає дратівливою, капризною. З'являється пітливість, особливо під час годування і сну. Піт липкий, з неприємним запахом. Дитина треться головою об подушку, і волосся на потилиці випадає. З розвитком хвороби розм'якшуються кістки черепа, голова набуває квадратної форми; сповільнюється прорізування зубів, порушується прикус; кістки грудної клітки стають м'якими, грудна клітка деформується. У важких випадках може з'явитися горб.

Загальні рекомендації.

• Якомога більше бувати на свіжому повітрі.
• Приймати сонячні ванни.
• Щодня протягом 1 місяця давати дитині риб'ячий жир. Після 15-денної перерви повторити курс.
• У раціоні дитини, хворої на рахіт, мають бути молоко, яєчні жовтки, протерта печінка, риба (особливо тунець, лосось).

Кашлюк— гостре інфекційне захворювання — викликається надзвичайно заразливою бактерією. Хвороба поширюється повітряно-краплинним шляхом на відстані 2—3 м. Хворіють діти частіше у віці від декількох місяців до 5—8 років. Ті, що перенесли кашлюк набувають стійкого імунітету; імунітет можна отримати і завдяки вакцинації. Вакцину кашлюку часто вводять разом з вакцинами дифтерії і стовбняку дітям до 7 років. Для дітей старше 7 років вакцину кашлюку в комбіновану вакцину не додають, оскільки хвороба в цьому віці вже не настільки небезпечна.

Загрозливим життю ускладненням кашлюку є пневмонія. Крім того, під час кашлю напруга тіла настільки сильна, що це може викликати грижі, випадання прямої кишки і крововилив в мозок. Протягом декількох подальших років у дитини, що перенесла кашлюк, з'являється схильність до інших захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем.

Симптоми кашлюка:на перших порах кашлюк виглядає як грип або респіраторна інфекція: червоність в горлі, кашель, чхання, очі, що сльозяться, легкий жар. Через декілька тижнів, кашель стає все більш болісним, напади починаються раптово і повторюються по 40 і більше разів протягом доби. Вони часто супроводяться блювотою. На останній стадії захворювання жар і інші симптоми минають, але кашель залишається. Важкі напади продовжуються, особливо ночами. Дитя кашляє по 8—10 разів, жодного разу не передихнувши, потім він нарешті зітхає, проводячи характерний судорожний і галасливий звук. Ця стадія може продовжуватися тижні, але врешті-решт напади кашлю слабіють.

Ексудативний діатез— підвищена чутливість шкіри і слизових оболонок до зовнішніх подразників. Ознаки ексудативного діатезу виявляються зазвичай вже в перші місяці життя дитини. Харчовими алергенами найчастіше є молоко, яйця, сир, шоколад, какао, полуниця, горіхи, апельсини.

Симптоми ексудативного діатезу: починається діатез у вигляді почервоніння на щоках, шкіра стає шорсткою і злущується. Надалі на цьому місці можуть з'явитися мокнуча екзема і свербіння. При діатезі, який в народі чистіше називають «почесухою», у дитини з'являються вузлики червоного кольору, що зудять, розташовані на згинах кінцівок. На слизових оболонках дітей, страждаючих ексудативним діатезом, часто спостерігаються запалення.

Неспокійний сон дитини говорить про те, що у маляти щось не в порядку, щось болить. Тому треба постаратися з'ясувати причину поганого сну і насамперед спробувати усунути її. На додаток до цього можна скористатися народними засобами.

Батькам про КІР